**Прокляті королі: Негоже ліліям прясти; Французька вовчиця** Моріса Дрюона — це четвертий і п'ятий романи захопливого історичного циклу, що описує драматичні події у Франції XIV століття.

**Негоже ліліям прясти** зосереджується на правлінні Філіпа V Довгого, який намагається втримати контроль над королівством після смерті свого брата Людовіка X. Філіп V стикається з численними викликами, включаючи боротьбу за владу та численні внутрішні конфлікти. Його правління позначене напругою та інтригами, які підривають стабільність держави. Попри всі зусилля, король не може уникнути прокляття, яке тягнеться від часів Філіпа IV. Лілії, символ французької монархії, заплутуються у павутинні змов, зради та боротьби за виживання.

**Французька вовчиця** продовжує історію зосереджуючись на постаті королеви Ізабелли, доньки Філіпа IV, яка стає дружиною короля Англії Едуарда II. Ізабелла, відома своєю красою та розумом, не може змиритися зі слабкістю та некомпетентністю свого чоловіка. Вона вступає у змову з коханцем, Роджером Мортімером, щоб скинути Едуарда II і посадити на трон свого сина, Едуарда III. Вовчиця, як її прозвали, стає символом боротьби за владу та виживання у світі, де жінки рідко мають право голосу. Її амбіції та рішучість змінюють хід історії Англії та Франції, впливаючи на подальший розвиток подій у обох королівствах.

Моріс Дрюон майстерно переплітає історичні факти з вигаданими елементами, створюючи яскравий та напружений портрет епохи. Читачі занурюються у світ середньовічної політики, де кожен крок може стати фатальним, а довіра — рідкісним та цінним товаром. Ці книги показують, як особисті амбіції та прокляття минулого можуть впливати на долі цілих народів. Завдяки своєму детальному опису та глибоким характерам, "Негоже ліліям прясти" та "Французька вовчиця" залишають незабутнє враження, нагадуючи про тендітність влади та людських відносин.