Книжка "Диктатори обману: Нове обличчя тиранії у XXI столітті" написана економістом Сергієм Гурієвим і політологом Даніелем Трейсманом. Вона досліджує сучасні авторитарні режими, які замість прямого насильства використовують маніпуляції та пропаганду для утримання влади. Автори описують, як ці диктатори створюють ілюзію демократії, беручи участь у виборах і підтримуючи видимість свободи слова. У книзі аналізуються режими Володимира Путіна в Росії, Віктора Орбана в Угорщині, Лі Куан Ю в Сінгапурі та інших лідерів, які використовують подібні методи.

Гурієв і Трейсман ділять свою книгу на дві частини. У першій частині розглядаються практичні методи диктаторів, такі як нагляд без покарання, постмодерністська пропаганда, прихована цензура та експорт обману. Автори пояснюють, як сучасні диктатори уникають жорстоких репресій, надаючи перевагу контролювати інформацію та громадську думку. У другій частині обговорюються причини виникнення цих режимів і способи протидії їм з боку демократичних країн.

Особлива увага приділяється російському лідеру Володимиру Путіну, який майстерно використовує медіа та політичні технології для зміцнення своєї влади. Автори детально розглядають його еволюцію від маніпуляцій до більш жорстких заходів контролю, особливо після початку війни з Україною. Книга також аналізує перехід від диктатур страху до диктатур обману, наголошуючи, що сучасні автократи воліють маніпулювати свідомістю громадян, а не залякувати їх.

Гурієв і Трейсман використовують багатий емпіричний матеріал і особистий досвід для підтвердження своїх тез. Вони показують, що маніпуляції інформацією та контроль над ЗМІ стають основними інструментами сучасних диктаторів. Автори також пропонують способи протидії таким режимам, наголошуючи на важливості міжнародної координації та підтримки демократичних інститутів.

Книжка "Диктатори обману" буде корисною не лише політологам та економістам, а й широкій аудиторії, яка цікавиться сучасними політичними процесами. Вона допомагає краще зрозуміти, як працюють сучасні авторитарні режими і як їм можна ефективно протистояти. Гурієв і Трейсман підкреслюють, що, незважаючи на всі зміни, мета диктаторів залишається незмінною - монополізація політичної влади.