"Час помилок" досліджує причини, через які навіть розумні та освічені люди схильні до когнітивних помилок, вірять у фальсифікації та поширюють чутки. Відомий поведінковий економіст Ден Аріелі аналізує, як наші психологічні механізми можуть впливати на сприйняття інформації, і чому люди, попри критичне мислення, іноді схильні приймати ідеї, які не відповідають дійсності.

Книга починається з огляду когнітивних упереджень — природних ментальних пасток, у які ми потрапляємо через наші інтуїтивні реакції на інформацію. Аріелі пояснює, що люди часто приймають рішення, не на основі логіки або раціональних обчислень, а через інтуїтивні процеси, які формувалися еволюційно. Він розкриває, як ці когнітивні упередження призводять до поширення фейкових новин і теорій змови, особливо в сучасному інформаційному просторі.

Аріелі також аналізує вплив соціальних мереж на нашу здатність оцінювати інформацію. В умовах цифрового середовища, де кожен може створювати і поширювати контент, ми постійно стикаємося з інформаційним перевантаженням. Автор стверджує, що це спрощує поширення фальшивої інформації, оскільки люди часто схильні вірити в те, що підтверджує їхні власні переконання, незалежно від того, наскільки достовірна ця інформація.

Одним з ключових моментів книги є розгляд феномену підтверджувального упередження. Люди схильні шукати та сприймати лише ту інформацію, яка підтверджує їхні вже сформовані погляди, уникаючи фактів, що суперечать їхній точці зору. Це упередження особливо впливає на поширення теорій змови, коли люди свідомо чи несвідомо ігнорують докази, які руйнують їхні переконання.

Автор також досліджує тему довіри та того, як соціальний контекст впливає на прийняття інформації. Аріелі стверджує, що ми часто віримо інформації, яку отримуємо від людей, яким довіряємо, навіть якщо вона не є достовірною. Таким чином, чутки можуть поширюватися з неймовірною швидкістю, і навіть розумні люди можуть стати їх жертвами, оскільки соціальний тиск і бажання бути частиною групи впливають на наші рішення.

Крім того, автор аналізує роль страху та невизначеності у формуванні віри в теорії змови. Коли люди стикаються з незрозумілими або страшними подіями, вони схильні шукати прості пояснення. Теорії змови надають їм такі прості відповіді, допомагаючи відчувати контроль над ситуацією, навіть якщо ці відповіді є далекими від істини.

Аріелі наводить приклади різних історичних подій і пояснює, як когнітивні упередження впливали на масове сприйняття інформації. Він показує, що ця проблема не нова, але вона значно загострилася в умовах сучасного інформаційного світу, де новини та ідеї поширюються миттєво.

Наприкінці книги автор пропонує практичні поради щодо того, як боротися з власними когнітивними упередженнями та як критично підходити до інформації, яку ми отримуємо. Він підкреслює важливість навчання критичного мислення, саморефлексії та розвитку стійкості до маніпуляцій, щоб не піддаватися дезінформації та пропаганді.